У Харкові знесли обеліск на честь об'єднання України й Росії

Обелiск "На честь возз'єднання України з Росією 1654-1954" навпроти Харківського аеропорту знесли: пам'ятну таблицю зняли, а від монументи залишилися тільки цегляні залишки.

Про це "Інтерфаксу" повiдомили очевидцi.

Монумент - невисокий цегляний пам'ятник - було встановлено на проспектi Гагарiна, навпроти мiжнародного аеропорту "Харкiв".

У п'ятницю харкiв'яни помiтили, що табличку "На честь возз'єднання України з Росiєю 1654-1954" знято, а вiд самого монумента залишилися цеглянi залишки.

"Останнiм часом тут працювали дорожники, i, мабуть, або зачепили випадково, або вiн заважав їм", - сказав очевидець.

Радник мера Харкова Юрiй Сидоренко повiдомив журналiстам: "Монумент прибрали тимчасово, у зв'язку з реконструкцiєю проспекту Гагарiна".

Одну з основних магiстралей мiста розширюють, дорожнє покриття - ремонтують. Чи повернеться обелiск на мiсце, в мунiципалiтетi не уточнили.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.