В Україну приїде автор історичних детективів про Львів

14-18 вересня під час Літературного фестивалю, який традиційно відбувається в рамках Форуму видавців, Львів учетверте відвідає найвідоміший польський автор ретро-детективів Марек Краєвський.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Це - третій твір письменника, дія якого відбувається в довоєнному Львові. Попередні романи, перекладені українською - "Голова Мінотавра" та "Еринії".

Український переклад "Чисел Харона" з'явився невдовзі після видання його в Польщі - у травні цього року, де книжка відразу посіла перші місця в списках бестселерів:

"Дія роману відбувається в травні 1929 року. Комісара Едварда Попельського за порушення службової субординації звільняють з поліції. Нарешті в нього з'явився час на розв'язування математичних головоломок і... кохання. Вродлива Рената вмовляє його взятися за ризиковане розслідування, яке віщує суцільні проблеми.

Тим часом Львів знову вирує. Жорстокі злочини вражають місто. І лише одна людина здатна зрозуміти, що приховується за таємничим листом від убивці. У "Числах Харона" Попельський отримує шанс змінити власне життя - повернутися до поліції й одружитися з коханою жінкою. Але кохання сліпе, так само, як справедливість".

Крім того, львівська корпорація "Фест" та видавництво "Урбіно" 15 вересня проведуть першу екскурсію місцями подій романів Марека Краєвського у Львові - "Кримінальні таємниці Львова комісара Попельського".

"Екскурсанти матимуть можливість ознайомитися з довоєнним кримінальним Львовом, побачити на власні очі будинки, ресторани, кнайпи, де відбувалися події трьох "львівських" романів, а вбрані в стилізовані костюми 30-х років минулого століття екскурсоводи допоможуть поринути в неповторну атмосферу Львова. Перед вашими очима постануть не лише чудові краєвиди оспіваного поетами міста-саду, а й похмурі закапелки, де чаїться зло. Екскурсії проводитимуться щоденно протягом тривання Форуму видавців", - розповіли організатори заходу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.