Зібрали 2 тисячі підписів, щоб Попов скликав Гуманітарну раду

Комісія Київради з питань культури та туризму вимагає від голови КМДА Олександра Попова терміново скликати Гуманітарну раду м.Києва, де обговоренню підлягатиме лише одна тема – забудова Київського дитинця.

Відповідне рішення прийняте на вимогу громадськості, яка зібрала понад дві тисячі підписів із проханням розглянути питання щодо незаконної забудови та самозахоплення території заповідної археологічної зони загальнодержавного значення "Київський дитинець" Московським патріархатом і засудити діяльність церкви.

Про це розповів голова комісії Київради питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат пояснив, що законодавчо Дитинець захищений від забудови, але дії навколо Старокиєвої гори говорять про те, що заповідне місце потребує додаткового захисту від тих, хто не шанує чинний закон.

"На моє переконання, головне не лише засуджувати зловмисників, не лише приймати декларативні рішення, а втілювати реальні дії, які стали б інструментом вирішення ситуації. Оскільки Верховна Рада не спромоглася прийняти постанову, якою заборонялося б будь-яке будівництво на Старокиєвій горі, рішучих дій із захисту Дитинця я очікую від київської влади", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, вчора, 7 вересня 2011 року, Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам′ятки археології національного значення - Десятинної церкви.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.