Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть відкрити найбільший музей Голокосту

На початку наступного року в Дніпропетровську може бути відкритий найбільший в Україні музей Голокосту, в якому покажуть трагедію єврейської цивілізації.

Про це "Дніпропетровськ.Коментарі" дізналися з повідомлення офіційного сайту єврейської громади Дніпропетровська та Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту "Ткума".

Всеукраїнський центр вивчення історії Голокосту "Ткума" планує відкрити найбільший в Україні музей Голокосту в будівлі єврейського культурного центру "Менора".

Концепція музею будується на основних віхах історії єврейського народу: показ історії євреїв до ХХ століття, показ досягнень єврейської цивілізації - потім Голокост, у якому цю унікальну цивілізацію намагалися знищити нацисти - і відродження єврейського життя після Голокосту.

Для створення музею центром "Ткума" вже зібрано колекцію унікальних експонатів, створено архів документів, бібліотеку наукової та методичної літератури з історії Голокосту, відео- та фонотеку.

За основу майбутнього музею може бути прийнятий досвід експозиції Німецького історичного музею, Neues Museum (Нового музею), Художнього музею, Музею Стіни, Музею Терору і Меморіалу жертв Голокосту.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.