Відхилено більшість історичних ініціатив Ющенка

Сьогодні Верховна Рада України розглянула низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Більшістю голосів були ПІДТРИМАНІ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм",

- "Про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця",

- "Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру".

Берестецький аборт. Про "історика" Петра Ющенка

Натомісіт депутати НЕ ПІДТРИМАЛИ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV",

- "Про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського",

- "Про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І",

- "Про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого",

- "Про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії",

- "Про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, гетьмана Лівобережної України",

- "Про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого)".

Переважну більшість проектів наведених вище постанов вніс до порядку денного народний депутат Петро Ющенко.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.