Спецпроект

Українські школярі створили виставку про кримських татар

У Бахчисарайському музеї "Ларішес" відкрилася виставка "Все ще повертаючись до Криму...". Її створили школярі з шести регіонів України, які вивчали права людини через історію кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Виставка вже пройшла у Львові, а в понеділок відкрилася у Кременчуці. "Депортація і повернення", "Повернення і сприйняття", "Повернення і політика", "Політика та історія", "Повернення і мова", "Повернення і культура" - шість текстів-досліджень і кілька десятків виразних, хоч інколи наївних фотографій - результат майже піврічної роботи учнівських команд із Сум, Червонограда, Перечина, Бахчисарая, Вінниці і Кременчука.
 
Керівник проекту Олена Грабовська розповіла, що таким чином - через новітню історію, зокрема, кримськотатарського народу - діти вивчали основи прав людини, принципи толерантності і взаємоповаги.

За її словами, ще автори проекту хотіли показати українцям "інший Крим" - не лише курортний регіон, але й землю зі своїми проблемами, які люди намагаються разом вирішувати.

Як відбувалася депортація кримських татар

Айдер Муждаба, директор Центру "Бахчисарайська стратегія", організував зустрічі школярів зі своїми співвітчизниками. Він каже, що хотів би, щоб якомога більше жителів материкової України дізналися і зрозуміли трагедію кримськотатарського народу: "Ці діти дізналися про історію і культуру кримськотатарського народу не з підручників, а безпосередньо спілкуючись із кримськими татарами".

За словами одного з авторів виставки - школярки Насті Колтунової, після Львова, Бахчисарая і Кременчука такі виставки пройдуть у Червонограді, Перечині і Вінниці.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.