Спецпроект

В Умані чекають близько 70 тисяч хасидів

У вересні в Умані на щорічне паломництво очікують рекордну кількість хасидів - близько 70 тисяч замість 30 тис., що побували тут у 2010 році.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на "Сегодня".

Перших гостей, які приїдуть святкувати 29 вересня єврейський Новий рік і помолитися на могилі свого вчителя рабі Нахмана, тут чекають вже з дня на день. Для багатьох уманчан хасиди - довгоочікувані гості, які дають можливість заробити великі суми.

"За місяць, який вони у нас гостюють, можна заробити до $3 тисяч. Не біда, що вони подекуди насмітять - все це заради таких грошей можна прибрати за тиждень", - розповіли мешканці вулиці Пушкіна, на якій знаходиться могила рабі.

Цього разу хасиди привезуть більше своєї кошерної їжі - пряників, хліба, борошна. "Якщо вийде торгувати, то, наприклад, картоплю та цибулю будемо продавати по $1 за кг, - розповів уманчанин, який продає овочі.

За його словами, хасиди викупили земельні ділянки ближче до вулиці Пушкіна, будують там свої їдальні, а люди скаржаться.

"У разі чого, не зможе під'їхати ні швидка, ні пожежники. На тому місці, де був наш ринок, зараз місцеві хасиди встановлюють намети. Кажуть, що їм влада підписала всі дозволи, після чого вони перекрили дороги до себе, щоб нам не можна було туди під'їхати. По місту ходять чутки, що вони і зовсім збираються вижити тих, хто живе на вулиці Пушкіна. Як би там не було, ріелтори та вантажники вчать англійську", - розповідають місцеві жителі.

Разом з тим влада Умані заспокоює городян. "Нікого виселяти не будемо. А щодо напливу - впораємося. Комунальники працюватимуть у дві зміни, їм на допомогу виділимо два трактори", - заявив заступник мера Умані Петро Паєвський.

У травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

У березні Черкаська ОДА повідомляла, що у зв'язку з набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників. 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.