Спецпроект

Українські німці вшанували жертв сталінської депортації (ФОТО)

Минулої неділі у Києві біля кірхи (вул.Лютеранська, 22) було врочисто відкрито пам'ятний знак "Скорботний ангел" (автори - скульптор Микола Зноба та мистецтвознавець Вероніка Дирова).

Про це ІП повідомив Ігор Винниченко з Інституту досліджень діаспори.

Так німецька громада Києва пошанувала трагедію свого народу і тих своїх співвітчизників, яких 70 років тому сталінський режим депортував із місць їхніх поселень до Сибіру, Крайньої Півночі та Казахстану.

І в тій даличині навічно залишились - через морози, голод та нелюдські умови праці - четверо з десяти засланих.

Й до сьогодні керівники німецьких громадських організацій України не квапляться посилатись на дані офіційної статистки, згідно з якою на території держави проживають трохи більше тридцяти тисяч їхніх родаків (а 1939 р. на українських землях мешкали майже 880 тис. німців). Адже багато хто з тих, що пережили страхіття депортації, а також їхні нащадки приховують своє походження.  

 "Скорботний ангел" на Лютеранській

Принагідно варто зазначити, що в рядах Червоної Армії проти нацистів воювали майже 40 тисяч "радянських" німців, з яких 42 були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.   

Пам'ятні заходи німецькі громадські організації провели і в Білій Церкві, Бердянську, Вінниці, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Житомирі, Івано-Франківську, Кіровограді, Кривому Розі, Лозовій, Луганську, Львові, Луцьку, Мелітополі, Мукачевому, Миколаєві, Одесі, Рівному, Севастополі, Стаханові, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Чернівцях, Черкасах, Чернігові, інших містах і населених пунктах.

На Кримському ж півострові, з якого за кілька серпневих днів 1941 р. були виселені майже всі тамтешні німці (понад 50 тисяч осіб), було покладено квіти до пам'ятного знаку жертвам депортації у Сімферополі, а в м.Красногвардійське (адміністративний центр колишнього Тельманівського німецького національного району) відкрито пам'ятний знак та відповідну експозицію в краєзнавчому музеї.

Було також пошановано пам'ять про репресованих у Джанкої, Євпаторії, Керчі, Феодосії.  

Як зазначив Голова Ради німців України В.Лейсле, наразі для українських німців одним із основних завдань є збереження пам'яті про цю трагедію і реабілітація жертв репресій. Для цього радою ухвалено рішення про якнайповніше представлення громадськості України - упродовж року - історії та наслідків депортації німців.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.