Спецпроект

Українські німці вшанували жертв сталінської депортації (ФОТО)

Минулої неділі у Києві біля кірхи (вул.Лютеранська, 22) було врочисто відкрито пам'ятний знак "Скорботний ангел" (автори - скульптор Микола Зноба та мистецтвознавець Вероніка Дирова).

Про це ІП повідомив Ігор Винниченко з Інституту досліджень діаспори.

Так німецька громада Києва пошанувала трагедію свого народу і тих своїх співвітчизників, яких 70 років тому сталінський режим депортував із місць їхніх поселень до Сибіру, Крайньої Півночі та Казахстану.

І в тій даличині навічно залишились - через морози, голод та нелюдські умови праці - четверо з десяти засланих.

Й до сьогодні керівники німецьких громадських організацій України не квапляться посилатись на дані офіційної статистки, згідно з якою на території держави проживають трохи більше тридцяти тисяч їхніх родаків (а 1939 р. на українських землях мешкали майже 880 тис. німців). Адже багато хто з тих, що пережили страхіття депортації, а також їхні нащадки приховують своє походження.  

 "Скорботний ангел" на Лютеранській

Принагідно варто зазначити, що в рядах Червоної Армії проти нацистів воювали майже 40 тисяч "радянських" німців, з яких 42 були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.   

Пам'ятні заходи німецькі громадські організації провели і в Білій Церкві, Бердянську, Вінниці, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Житомирі, Івано-Франківську, Кіровограді, Кривому Розі, Лозовій, Луганську, Львові, Луцьку, Мелітополі, Мукачевому, Миколаєві, Одесі, Рівному, Севастополі, Стаханові, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Чернівцях, Черкасах, Чернігові, інших містах і населених пунктах.

На Кримському ж півострові, з якого за кілька серпневих днів 1941 р. були виселені майже всі тамтешні німці (понад 50 тисяч осіб), було покладено квіти до пам'ятного знаку жертвам депортації у Сімферополі, а в м.Красногвардійське (адміністративний центр колишнього Тельманівського німецького національного району) відкрито пам'ятний знак та відповідну експозицію в краєзнавчому музеї.

Було також пошановано пам'ять про репресованих у Джанкої, Євпаторії, Керчі, Феодосії.  

Як зазначив Голова Ради німців України В.Лейсле, наразі для українських німців одним із основних завдань є збереження пам'яті про цю трагедію і реабілітація жертв репресій. Для цього радою ухвалено рішення про якнайповніше представлення громадськості України - упродовж року - історії та наслідків депортації німців.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.