Спецпроект

На Львівщині впорядкують кладовища Першої світової

У вересні Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", спільно з представниками партії "Свобода" продовжить розпочаті у 2010 році роботи з впорядкування військових кладовищ часів Першої Світової війни на території Сколівського, Стрийського, Старосамбірського району Львівської області.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

Зокрема, роботи проводитимуть у селі Головецько, Верхня та Нижня Рожанка, Козьова, Гребенів, Орява, Завадів, Нижухів, Райлів, Воля.

Кохання під час Першої світової. Три родинні історії

На кладовищах буде встановлено пам'ятні знаки з інформацією про загиблих. Роботи з  упорядкування військових поховань спрямовані на підготовку Львівщини до відзначення у 2014-му 100-річчя від початку Першої світової війни.

Ці роботи буде проведено за фінансової підтримки Львівської обласної ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, Сколівської районної ради, Німецької Народної Спілки з догляду за військовими похованнями, Австрійського "Чорного Хреста", за кошти меценатів підприємства "Леоні" та готелю "Магніт", а також силами місцевих мешканців.

"Окрім цього, будуть проведені пошукові роботи, щоби виявити місця санітарних захоронень часів Першої світової війни; ексгумація останків загиблих у військових діях вояків та їхнє перезахоронення", - сказав голова Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач.

За кошти російського антиквара розкопували могили Першої світової?

Товариство звертається до жителів Львівщини з проханням надати інформацію про невпорядковані місця поховань періоду Першої та Другої Світових війн, "Карпатської Січі", вояків УПА, дивізії "Галичина" за адресою: м. Львів вул. Медвецького, 7 кв. 7. тел. 03222925461

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.