Спецпроект

Фільм про українця, який привіз у Бразилію бандуру (ВІДЕО)

Украïнсько-бразильський режисер Гуту Пашко представляє фiльм "Iван: повертаючись у минуле" (Iván: De Volta Para o Passado) - про життя Iвана Бойко, якого у 1942-му забрали на працю в Нiмеччину i який у 1948-му емiгрував до Бразилiï, де розпочав робити бандури.

Про це "Історичній Правді" повідомив режисер Гуту Пашко.

Перший показ фільму відбудеться сьогодні у Львові - о 16-ій годині в Палаці мистецтв Політехнічного університету.

У 1942 році Іван Бойко був вигнаний із рідного села на Тернопільщині на примусові роботи до Німеччини. У 1948 році він емігрував до Бразилії і ніколи не повернувся, але залишився вірним культурним традиціям своєї країни за допомогою музики.

68 років опісля, фільм документує повернення 91-річного Івана на батьківщину.

Етнічне різноманіття є одним з ознак Парани, де є колонії різних культур та громад, серед них і українська.

Бразилійська Україна: як ми джунглі освоювали

Українська імміграція в Бразилію почалася в кінці XIX-го століття і мала три великі хвилі до 1952 року. Вважається, що українська етнічна група в Бразилії нараховує близько 500 тисяч осіб, з яких 81% проживають в Парані. 100 тисяч з них мешкають у місті Курітіба, серед них і Іван Бойко.

До появи Бойка у Бразилії не існувало культури гри на бандурі.


Трейлер до фільму "Іван: повертаючись у минуле"

"У 2005 році я мав можливість зустрітися з Іваном Бойко щодо зйомок іншого фільму, пов'язаного з історією української іміграції, - розповів для ІП Гуту Пашко. - І одного разу він схвильовано вручив мені два блокноти його щоденника, де згадується про жахи, які він та його родина пережила під час радянського комунізму і в нацистській Німеччині".

За словами режисера, першою його реакцією було відмовитися, але зрештою він вирішив зробити новий фільм, у якому б сам Іван розповів історію свого життя.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.