Спецпроект

Коморовський нагадав Януковичу про одночасне відкриття пам'ятників

Президент Польщі Броніслав Коморовський пропонує Президентові Віктору Януковичу одночасно відкрити пам'ятник полякам, убитим бійцями УПА в Острівцях (Волинська область), і пам'ятник українцям, убитим Армією Крайовою, в селі Сагринь (Люблінське воєводство, Польща).

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний сайт президента Польщі.

На думку Коморовського, у вимірі відносин між українськими та польськими народами і державами це допомогло б закреслити неприємне минуле в контексті україно-польського конфлікту часів Другої світової війни.

"Острівці відходять з часом неминуче, і Сагринь... Я хотів би також, щоб це мало символічне значення для переоцінки й серед поляків, і серед українців поганого минулого в ім'я кращого майбутнього", - сказав Коморовський.

У вівторок в Острівцях відбулося символічне поховання останків поляків, тіла яких тривалий час не могли знайти, при цьому представники місцевих рад Львівщини і Волині висловили думку, що польські археологи завищили кількість жертв.

Коморовський висловив надію, що, відповідно до процедур, при сприянні Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва і за погодженням з українською стороною на цьому місці буде побудовано пам'ятник загиблим полякам.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Раніше між Україною та Польщею була домовленість про одночасне відкриття за участю президентів двох країн меморіалу в селі Сагринь (Польща) і польського місця пам'яті в Україні.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.