Спецпроект

Коморовський нагадав Януковичу про одночасне відкриття пам'ятників

Президент Польщі Броніслав Коморовський пропонує Президентові Віктору Януковичу одночасно відкрити пам'ятник полякам, убитим бійцями УПА в Острівцях (Волинська область), і пам'ятник українцям, убитим Армією Крайовою, в селі Сагринь (Люблінське воєводство, Польща).

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний сайт президента Польщі.

На думку Коморовського, у вимірі відносин між українськими та польськими народами і державами це допомогло б закреслити неприємне минуле в контексті україно-польського конфлікту часів Другої світової війни.

"Острівці відходять з часом неминуче, і Сагринь... Я хотів би також, щоб це мало символічне значення для переоцінки й серед поляків, і серед українців поганого минулого в ім'я кращого майбутнього", - сказав Коморовський.

У вівторок в Острівцях відбулося символічне поховання останків поляків, тіла яких тривалий час не могли знайти, при цьому представники місцевих рад Львівщини і Волині висловили думку, що польські археологи завищили кількість жертв.

Коморовський висловив надію, що, відповідно до процедур, при сприянні Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва і за погодженням з українською стороною на цьому місці буде побудовано пам'ятник загиблим полякам.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Раніше між Україною та Польщею була домовленість про одночасне відкриття за участю президентів двох країн меморіалу в селі Сагринь (Польща) і польського місця пам'яті в Україні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.