Спецпроект

У Києві відкривають виставку "Голокост від куль" - про розстріли євреїв

В рамках вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру в Києві буде відкрито виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Фонді Пінчука.

Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Меморіалом Голокосту (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки в Україні представляють виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Проект буде показано в "Українському домі" (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року. Офіційне відкриття відбудеться 8 вересня.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та інших містах і вперше буде представлена в Україні.

Проект, що представить нові свідоцтва про масове знищення євреїв нацистськими загарбниками в Україні, в першу чергу спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді.

Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

Виставка підготовлена Меморіалом Голокосту (архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам'яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патрика Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки будуть реалізовані освітні заходи з програми, створеної Інститутом відеоісторії і освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та центрами вивчення історії Голокосту США і України.

Отець Дебуа також представить свою книгу "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції. Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році. Українську редакцію книги було надруковано видавництвом "Дух і літера".

Крім того, в рамках виставки відбудеться низка різноманітних заходів та зустрічей.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.

21-23 вересня - вихідні.

Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 19:00; субота - неділя з 11:00 до 17:00.

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.