Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ВІДКРИЄ ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ В ЖОВТНІ

Президенти України і Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкриють пам'ятники жертвам українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років не завтра, а, найімовірніше, в жовтні.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник закордонного відділу Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Мацєй Данцевіч.

"Планується, що президенти відкриють пам'ятник убитим полякам у селі Острівки Любомльського району Волині і пам'ятник убитим українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства", - сказав Данцевіч.

За словами польського чиновника, одна з причин перенесення відкриття обидвох пам'ятників - інші заходи, проведені в серпні і вересні, зокрема, 20-річчя Незалежності України, річниця Варшавського повстання і плановане закладення першого каменю у будівництво меморіалу розстріляним полякам у Биківні.

Нагадаємо, що урочистості в Острівках і Сагрині планувалося провести 30 серпня цього року. Але виявилось що у Острівках до прийняття президентів практично нічого не було готове - ані меморіалу, ані дороги до нього, тому відкриття перенесли на вересень.

Що ж до меморіалу в Сагрині, то його мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Найближчим часом читайте на ІП матеріал про розкопки польських археологів в Острівках.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.