Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ВІДКРИЄ ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ В ЖОВТНІ

Президенти України і Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкриють пам'ятники жертвам українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років не завтра, а, найімовірніше, в жовтні.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник закордонного відділу Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Мацєй Данцевіч.

"Планується, що президенти відкриють пам'ятник убитим полякам у селі Острівки Любомльського району Волині і пам'ятник убитим українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства", - сказав Данцевіч.

За словами польського чиновника, одна з причин перенесення відкриття обидвох пам'ятників - інші заходи, проведені в серпні і вересні, зокрема, 20-річчя Незалежності України, річниця Варшавського повстання і плановане закладення першого каменю у будівництво меморіалу розстріляним полякам у Биківні.

Нагадаємо, що урочистості в Острівках і Сагрині планувалося провести 30 серпня цього року. Але виявилось що у Острівках до прийняття президентів практично нічого не було готове - ані меморіалу, ані дороги до нього, тому відкриття перенесли на вересень.

Що ж до меморіалу в Сагрині, то його мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Найближчим часом читайте на ІП матеріал про розкопки польських археологів в Острівках.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.