Спецпроект

Дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?"

У книгарні "Є" відбудеться дискусія за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?", яку українські видавці переклали з провокаційним підзаголовком "Сексуальні "подвиги" радянських визволителів".

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Саме до цієї дати присвячена дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?" за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?" про сексуальні подвиги червоноармійців.

Від виходу книги до цієї дискусії, а водночас і презентації пройшло два місяці. За цей час в Україні вона наробила галасу більше, ніж у Німеччині.

Про книжку "Навіщо я народилася дівчинкою"

Тож 30 серпня о 18.00 в книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3) дискусія відбудеться за участю:

- Братів Капранових, письменників, видавців, громадських діячів;

- Вахтанга Кіпіані, журналіста, історика, головного редактора сайту "Історична правда";

- Сергія Грабовського, політолога, публіциста

Ось що написано в анонсі, надісланому "Історичній Правді" організаторами дискусії:

"Перерахувати людей, яких з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року та війна забрала і травмувала неможливо. Та за радянських часів вважалося, що лише наше мирне населення постраждало. Постраждало. Факт. Але...

Було і так: "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей!" (Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист).

Габі Кьопп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років, не ховаючись під псевдонімом, зважилася зізнатися у тому що, стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, будучи 15-річною дівчинкою.

Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і маленька Габі. До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування.

Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати.

Ми не прагнемо сенсацій. Але сьогодні, коли світ засудив не тільки Гітлера, але і Сталіна, коли ми знаємо, хто насправді розв'язав ту війну і якою ціною далася перемога в ній, настав час для правди, гіркої, нестерпної, але ПРАВДИ".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.