Спецпроект

"Наша Україна" хоче, щоб Янукович засудив комунізм

З нагоди Дня пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів партія "Наша Україна" вимагає засудження комуністичного тоталітаризму.

Про це йдеться у заяві партії, переданій агенції УНІАН.

У заяві наголошується, що 23 серпня Україна разом з країнами Європи відзначає загальноєвропейський День пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

"У ХХ столітті наша країна зазнала мільйонних людських жертв від депортацій, арештів, тортур та вбивств, які вчинили щодо українців тоталітарні комуністичний та нацистський режими", - наголошують у партії.

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм (ФОТО)

"Наша Україна" підтримує звернення Європарламенту до всіх європейських держав відкрити архіви служб безпеки і таємної поліції та надати підтримку інституціям, які здійснюють наукове дослідження злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті.

Партія також вимагає від влади припинити безпідставне кримінальне переслідування працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів у Львові "Тюрма на Лонцького" та розсекретити й опублікувати за бюджетний рахунок усі архівні документи державних органів радянського режиму, пов'язані з політичними репресіями, голодоморами та українським визвольним рухом.

Комуністи полюбили вірш про Третій рейх - думали, що це про СРСР

"Ми також вимагаємо неухильного виконання місцевими органами влади указів президента України щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації в Україні Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій", - заявляють у "НУ".

"Ми переконані, що комуністичний режим та ідеологія мають бути в судовому порядку засуджені суспільством і державою як людиноненависницькі, а парламент повинен прийняти закон, який заборонятиме їхню популяризацію", - йдеться у заяві.

У "Нашій Україні" переконані, що тільки засудивши і відкинувши тоталітарне минуле, Україна зможе стати європейською країною, в якій громадяни почуватимуться вільними, гідними та захищеними людьми.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.