Спецпроект

У Запоріжжі демонтують пам'ятний знак жертвам Голодомору

Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", який знаходиться у Запоріжжі, майже повністю демонтовано комунальним підприємством "Титан".

Влада пояснює свої дії тим, що споруда знаходиться у поганому технічному стані, повідомляє громадська ініціатива "Оновлення країни".

За інформацією виконкому Запорізької міської ради, загальна вартість ремонту пам'ятника складає 49,4 тисячі грн. Але джерело фінансування досі невідоме, тож наразі доля пам'ятника невизначена.

"Те, що відбувається з пам'ятником "Жертвам Голодомору" дуже важко назвати реконструкцією, - заявив координатор "ОК" в Запоріжжі Дмитро Харьков. - Насправді це демонтаж, адже міська влада чітко відповіла, що реконструкція розпочнеться тільки після того, як знайдеться джерело фінансування. Це ганьба для нашого обласного центру".

Також він повідомив, що найближчим часом громадська ініціатива "Оновлення країни" і "Національна пам'ять" планують розгорнути кампанію щодо збору грошей, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону України про Голодомор 1932-1933 років органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:

- брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.