Спецпроект

У БОРИСПОЛІ ЗНЯЛИ ЛЕНІНА (фото, відео)

Пам'ятник вождю Жовтневої революції 1917 року в Російській імперії Володимиру Леніну, який стояв перед адміністративними будівлями в центрі Борисполя з середини минулого сторіччя, прибрали.

Про це повідомляє TVBoryspil

За інформацією блогера Олени Білозерської, демонтажні роботи виконані згідно з рішенням Бориспільської міської влади.

 Ось таким він був узимку...

Пам'ятник збираються перенести з центру міста на вулицю Радянську.

 ...а ось що залишилося від Леніна сьогодні

Нагадаємо, що 22 лютого 2011 року члени організації "Патріот України" пошкодили цього Леніна. Вони вимагали від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник повністю.

Фото: bilozerska.livejournal.com

Влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.


Ось так буденно демонтували вождя

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.