Спецпроект

Держархів допоможе шукати загиблих у Другій світовій

Державна архівна служба України та Всеукраїнська громадська організація пошуковців "Союз "Народна пам'ять" підписали меморандум про співробітництво в пошуку загиблих жертв війни та політичних репресій.

Про це ІП повідомила прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Підписи на документі поставили голова ДАСУ Ольга Гінзбург та голова організації пошуковців Ярослав Жилкін.

За словами Гінзбург, надзвичайно корисною та цікавою для пошукових організацій буде інформація, що зберігається в обласних архівах. Згідно з меморандумом, обласні архівні установи також будуть включені у співпрацю з громадськими пошуковими організаціями.

Окрім того, ДАСУ як державна установа має угоди з архівними установами різних країн та може отримувати від них різноманітну інформацію:

"При цьому на наше звернення архіви інших країн відповідають значно швидше, ніж на запити фізичних осіб. Якщо, наприклад, в Центральному архіві Міноборони Росії в місті Подольську наш запит може бути опрацьований протягом 10 днів, то на такий же запит від простого громадянина можуть відповісти через три місяці".

"В рамках роботи за цим меморандумом ми зможемо вибудувати такий ланцюжок: фізичні особи, що шукають своїх загиблих родичів, можуть звертатися по допомогу до ВГО "Союз "Народна пам'ять", а громадська організація у свою чергу - до нас, - зазначила Гінзбург. - Таким чином спільними зусиллями ми зможемо зробити набагато більше у справі увічнення пам'яті загиблих".

"За останніми даними, які мені вдалося з'ясувати, у нас близько 6 млн. зниклих без вісти під час Великої Вітчизняної війни. В жодної країни світу немає такої кількості, - повідомив голова правління ВГО "Союз "Народна пам'ять" Ярослав Жилкін. - А вони насправді не зникли, вони загинули і лежать десь в окопах, землянках, бліндажах. Ми знаходимо їх там, де їх смерть застала".

Жилкін зазначив, що не всіх знайдених вдається ідентифікувати, лише приблизно одного зі ста. За допомогою співпраці з архівами пошуковець сподівається покращити цю статистику і повернути імена значно більшій кількості загиблих.

За словами Ярослава Жилкіна, понад 50% роботи пошуковців - це саме робота в архівах: пошук та уточнення місця тих чи інших подій, кількості їх учасників, кількості загиблих, місць поховань тощо.

Тепер не лише архіви будуть сприяти більшій ефективності польових пошукових робіт, а й пошуковці зможуть збагачувати архіви досі невідомими фактами, які часто з'ясовуються в ході польових експедицій та фіксуються у звітах пошуковців.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.