Спецпроект

Музей Голодомору виконав указ Януковича про виставку

Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку "Голодомор: маємо знати". Нагадаємо, що чинний президент України Віктор Янукович вважає Голод 1932-1933 років цілеспрямованим злочином тоталітарного режиму.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба Міністерства культури України.

Виставка "Голодомор: маємо знати" відкривається на виконання указу президента Януковича від 1 листопада 2010 року "Про відзначення 20-ої річниці незалежності України".

Презентація виставки відбудеться 17 серпня 2011 року об 11.00 у Національному музеї "Меморіал пам'яті жертв голодоморів" на вулиці Лаврській, 3 (Печерськ).

Янукович: "Голодомор - це злочин радянського режиму"

Експозиція об'єднує документальну, мистецьку та книжкову частини.

У документальній представлено унікальні архівні матеріали: постанови, директиви, книги реєстрації смертності, світлини, свідчення очевидців.

Підсилює бачення трагічних події 1930-х відеоінсталяція. Вона створює уявлення про перебіг колективізації та репресивні заходи радянського тоталітарного режиму.

Мистецьку частину виставки репрезентують картини знаних художників України - Валерія Франчука та Петра Савчина. 

На книжковій виставці представлено наукову літературу, розвідки і опубліковані спогади очевидців Голодомору.  

Перекази про Голодомор у родинах читачів "Історичної Правди" читайте в "Історії Голоду".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.