Спецпроект

У скіфському парку в Криму будуть і об'єкти про радянське кіно

Археологічний парк "Ак-Кая", що включає об'єкти різних історичних епох: від Античності до Середньовіччя, - з'явиться в Білогірському районі Криму.

Про це повідомляє "Дело".

Парк стане філією нещодавно створеного історико-археологічного заповідника "Неаполь Скіфський" і зможе прийняти туристів вже навесні наступного року.

На території, що займає сто гектарів, розташовано 96 об'єктів: городище, кургани, святилище, некрополі та багато іншого. Основний екскурсійний маршрут охопить 15 головних пам'яток.

Крім старожитностей, парк познайомить туристів і з сучасною історією - принаймні, з одним з її аспектів, кінематографічним. Справа в тому, що саме в цьому парку знімали знамениті радянські фільми "Вождь червоношкірих", "Вершник без голови", "Людина з бульвару Капуцинів" і багато інших.

Нагадаємо, що в січні 2011 року Сімферопольська міська рада дала згоду на створення на базі археологічного комплексу "Неаполь-Скіфський" історико-археологічного заповідника місцевого значення. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.