Спецпроект

50 років тому розпочалося будівництво Берлінського муру

У Німеччині вшановують пам'ять загиблих та згадують початок будівництва Берлінського муру 50 років тому.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Приспущені прапори, заклики пам'ятати та хвилина мовчання - так у Німеччині в суботу, 13 серпня, згадували про початок будівництва Берлінського муру у цей день півстоліття тому.

"Пам'ять... вимагає робити все, щоб історія не повторилася",- сказав федеральний президент Крістіан Вульфф на місті колишньої так званої "смуги смерті" між Східним та Західним Берліном на Бернауер Штрасе.

Ця вулиця вважається символом поділу Берліна, бо будинки були в НДР, а пішохідна частина належала до території Західного Берліну.

У день 50-ї річниці зведення Муру на Бернауер Штрасе було відкрито меморіальний комплекс загальною площею 4,4 гектара. Це територія, яку раніше патрулювали східнонімецькі прикордонники.

1989: падіння Берлінської стіни розпочалося з оцих людей (ВІДЕО)

За останніми даними істориків, під час спроби перетнути мур та втекти на Захід загинули 136 східних німців.

13 серпня 1961 року за наказом лідера НДР Вальтера Ульбріхта та за підтримки СРСР почалося зведення кордону навколо Західного Берліна. Лише за калька тижнів перед тим він стверджував, що цього не буде.

"Ніхто не збирається зводити мур",- ця сказана на прес-конференції фраза стала сумнозвісною. Однією з головних причин зведення муру було бажання НДР покласти край масовій втечі східних німців до ФРН.

В останній день перед зведенням стіни на Захід утік убивця Бандери

Будівництво муру закріпило поділ Німеччини на Східну та Західну, що завершився лише після падіння муру 9 листопада 1989 року.

"Стіна не впала,- сказав президент Вульфф,- її було повалено". Він також піддав критиці те, що багато західних німців у роки існування стіни звикли до неї та сприймали її існування як даність.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.