Спецпроект

Гітлера намагалися годувати жіночими гормонами - британські історики

Британські агенти мали намір зробити Адольфа Гітлера менш агресивним, даючи йому таблетки, що містять жіночі статеві гормони.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на ТСН.

Як вважає британський історик, професор Університету Кардіффа Брайан Форд, співробітники спецслужб планували додавати естроген в їжу фюрера, щоб він став "таким же милим і слухняним, як його молодша сестра Паула".

Зі слів історика, "у англійських шпигунів був доступ до кухні Гітлера, а естроген вони вибрали тому, що він не має смаку, тобто був би непомітний під час дегустації їжі фюрера".

Такі припущення учений зробив у своїй книзі "Секретна зброя для перемоги у Другій світовій війні: Технології, Наука і Змагання на швидкість".

Форд вважає, це був цілком здійсненний план, хоча і небезпечний. 

"Отруїти Адольфа Гітлера не було можливості - помер би дегустатор", - пояснив учений і додав, що ідея зробити фюрера більш жіночним є лише однією з багатьох спроб вивести "німецьку машину" з ладу і швидше покінчити з війною.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.