Спецпроект

У печерах засновника Лаври виявлено поховання давньоруської доби

У Чернігові в Антонієвих печерах археологи виявили поховання XIII-XIV століть.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на завідувача відділу історії печер Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Володимира Руденка.

За його словами, археологи розкопували опори мосту, що датується ХVIII століттям, і нижче виявили поховання давньоруської доби.

"Поховання дивні, таке враження, що це результат якогось катаклізму - чи то монголо-татарського нашестя, чи іншого набігу", - припускає дослідник. Руденок уточнив, що людей поховано за християнським обрядом, але нашвидкоруч. Знайдено шість могил старих людей і дітей.

"Ніби чоловіки у цей час воювали, а діти і старі люди загинули від нападу", - сказав заввідділом історії печер.

Він також зауважив, що остаточні висновки робити зарано, та й датувати поховання можна за залишками кераміки.

Археологічні дослідження в Антонієвих печерах продовжуються. Вони розпочалися з 60-х років минулого століття, а з 1987 року у печерах працює постійно діюча археологічна експедиція.

Антонієві Печери - підземний монастирський комплекс (нині недіючий) у Чернігові, заснований у 1069 році уродженцем Любеча (Чернігівщина) преподобним Антонієм Печерським, який перед тим заснував Лавру у Києві.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.