Спецпроект

У печерах засновника Лаври виявлено поховання давньоруської доби

У Чернігові в Антонієвих печерах археологи виявили поховання XIII-XIV століть.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на завідувача відділу історії печер Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Володимира Руденка.

За його словами, археологи розкопували опори мосту, що датується ХVIII століттям, і нижче виявили поховання давньоруської доби.

"Поховання дивні, таке враження, що це результат якогось катаклізму - чи то монголо-татарського нашестя, чи іншого набігу", - припускає дослідник. Руденок уточнив, що людей поховано за християнським обрядом, але нашвидкоруч. Знайдено шість могил старих людей і дітей.

"Ніби чоловіки у цей час воювали, а діти і старі люди загинули від нападу", - сказав заввідділом історії печер.

Він також зауважив, що остаточні висновки робити зарано, та й датувати поховання можна за залишками кераміки.

Археологічні дослідження в Антонієвих печерах продовжуються. Вони розпочалися з 60-х років минулого століття, а з 1987 року у печерах працює постійно діюча археологічна експедиція.

Антонієві Печери - підземний монастирський комплекс (нині недіючий) у Чернігові, заснований у 1069 році уродженцем Любеча (Чернігівщина) преподобним Антонієм Печерським, який перед тим заснував Лавру у Києві.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.