Спецпроект

Прикарпатський прокурор оскаржив заборону червоних прапорів

Прокурор Івано-Франківської області Володимир Дем'яник оскаржив рішення обласної ради про заборону використання в області червоних прапорів.

Про це УНІАН повідомили в Івано-Франківській обласній раді.

"Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області Дем'яника до Івано-Франківської обласної ради про визнання нечинними та скасування п.п. 3, 4 рішення обласної ради від 15.04.2011 року № 114-5/2011 "Про звернення обласної ради "9 травня - День пам'яті".

Судовий розгляд справи призначено на 29 серпня.

Пункт 3 рішення облради, яке оскаржив прокурор, передбачає "заборону на території Івано-Франківської області публічного використання... антиконституційних червоних прапорів (так званих "червоних прапорів перемоги") на всіх державних установах області, будівлях державної та комунальної форм власності, інших спорудах, незалежно від їх форм власності та підвідомчої підпорядкованості".

А пункт 4 "доручає облдержадміністрації, райдержадміністраціям, районним радам, міським, сільським та селищним головам забезпечити неухильне та повне виконання на території області цього рішення...".

У серпні 2011 року прокуратура Львівської області звернулася з позовом до апеляційного суду Львівської області, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Всі новини про червоні прапори до 9 травня читайте за тегом "День Перемоги".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.