Спецпроект

УКРАЇНЦІВ НАВЧАТЬ КОРИСТУВАТИСЯ АРХІВАМИ СБУ і КГБ

Українців навчатимуть користуватися правом на одержання інформації з архівів СБУ. Зокрема, йдеться про документи радянської доби. Зараз фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Проект здійснюватиме Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР), повідомляє "Німецька хвиля".

До ЦДВР упродовж останнього часу дедалі частіше звертаються науковці, журналісти та родичі репресованих зі скаргами на обмеження доступу в отриманні інформації з архівів СБУ, розповіла науковий працівник цього центру Марта Гавришко.

Науковці нарікають, що проблеми виникають навіть з тими документами, які були доступні ще рік тому.

Чому влада боїться архівів?

Водночас чимало людей не знають, як правильно оформити запити задля отримання інформації, пояснює Гавришко і додає, що саме тому ЦДВР започаткував піврічний проект "Доступ до архівів як право на суспільну пам'ять".

Результатом проекту має стати видання посібника з практичними порадами для громадян, які хочуть отримати і опрацювати документи з архівів колишнього Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

За словами Гавришко, у розвитку архівної справи нині почалися небезпечні тенденції, фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно"

Історик каже, що цей гриф перебуває за межами правового поля України (оскільки йдеться про архіви держави, яка вже не існує), але заявникам відмовляють, посилаючись саме на ці обмеження.

Проект реалізовуватимуть у кілька етапів.

Спочатку експертна група науковців зробить інформаційні запити до всіх центральних і міських архівів СБУ стосовно доступу до документів, де йдеться про каральні операції, долі учасників дисидентського руху, завербованих, репресованих, імена високопосадовців, які причетні до злочинів проти людяності.

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

За словами Гавришко, після моніторингу доступності всі відмови показово оскаржуватимуть у судах, аби відстояти право на одержання публічної інформації.

У рамках проекту планують організувати кілька круглих столів з обговорення доступності до архівів. Посібник також обіцяють викласти в електронному варіанті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.