Спецпроект

Родичі Бандери і Шухевича оскаржить рішення про скасування звання Героїв

Cин Романа Шухевича Юрій має намір оскаржити рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення його батька звання Героя України в Європейському суді з прав людини.

"Це рішення Вищого адміністративного суду я би назвав ганебним", - сказав він у коментарі "Газеті по-українськи", повідомляє УП.

"Я заспокоюся і піду до Європейського суду. Але ж там розглядатимуть не саме рішення, а дотримання прав людей у судовому процесі судів першої та другої інстанції", - відзначив Юрій Шухевич.

Він зізнався, що сподівався, що рішення Окружного адмінсуду скасують, "а потім довго та нудно розглядатимуть по новій".

За його словами, він не обертає особливої уваги на рішення Вищого адмінсуду.

"Можна сто разів визнавати Шухевича та Бандеру героями чи негідниками. Що б суд не визнав, вони які є й такими залишаться. Але ж несправедливо, що суд забирає звання у двох українців, яким попередня влада дала таку нагороду", - заявив син головнокомандувача Української повстанської армії

"Я вважаю, що суд зганьбила ця влада, яка претендує на те, щоб бути українською. Вона відстоює не український інтерес, а деякий інший", - підкреслив Юрій Шухевич

У свою чергу, онук лідера ОУН Степана Бандери, його тезка Степан Бандера поверне державні нагороди діда тільки за рішенням суду за позовом Адміністрації президента.

Онук Бандери: спершу поверніть Міжгір'я, потім говоритимемо про перепоховання діда

Про це заявив його представник у суді Роман Орєхов, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Річ у тому, що нагороди є власністю. Моя порада йому як юриста буде нічого не повертати добровільно до того моменту, поки дане рішення не буде переглянуте Верховним судом", - сказав Орєхов.

"А для того, щоб він повернув їх примусово, необхідне рішення відповідного національного суду вже в цивільно-процесуальному порядку за позовом винятково адміністрації президента України", - додав він.

Адвокат підкреслив, що сторона Бандери збирається вимагати перегляду рішення про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери звання Героя України у Верховному суді.

"Це остання судова інстанція в Україні, але, на жаль, саме цей суд буде вирішувати, чи дозволяти перегляд його рішення у Верховному суді, така вже судова система в Україні", - сказав Орєхов.

Роман Орєхов - адвокат Бандери, громадянин Росії

Представник Бандери повідомив, що не виключає протягом місяця звернення до Європейського суду з прав людини, але це "дозволить лише встановити наявність підстав для отримання якоїсь сатисфакції", оскільки європейська юстиція не переглядає рішення національних судів.

Як відомо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Шухевичу й Бандері.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.