Спецпроект

Уряд Азарова дав премію антиросійській книжці

2 серпня в Державному комітеті телебачення і радіомовлення відбулося засідання Комітету з премії Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, який шляхом відкритого голосування визначив лауреатів.

Про це повідомляється на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Поміж інших нагород згадується, що у номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" лауреатом став Володимир Білінський (Дунаєвщина, Хмельницька область) за книгу "Країна Моксель, або Московія", видану у 2011 році.

"У книзі повідомляються факти, взяті з історичних джерел, що свідчать про справжню історію Російської імперії у неспотвореному вигляді, - зазначає сайт Держтелерадіо. - Книжка дає змогу пізнати причини замовчування й викривлення офіційною радянською історіографією правди про московитів і Московське князівство".

Володимир Білінський про походження росіян у статті для ІП "Москва і Московія"

У книзі "Країна Моксель, або Московія" розповідається про фіно-угорське коріння російської цивілізації, що заперечує офіціозну версію "триєдиного" народу, яка часто використовується у державній ідеології сучасної РФ.

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Нею відзначаються автори нових оригінальних публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня - у розмірі 2 тисячі грн кожна за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, і розподіляється Державним комітетом телебачення і радіомовлення України в чотирьох номінаціях.

Держкомтелерадіо - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.