Спецпроект

"Регіонали" не хочуть пам'ятника Бандері у Луцьку

Волинська "Партія регіонів" хоче відмінити спорудження пам`ятника лідерові ОУН-УПА Степану Бандері в центрі Луцька.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Памятник Бандері має стояти на одній з великих вулиць міста - навпроти луцького Палацу урочистих подій. Це місцеві депутати вирішили ще три роки тому.

Відтоді на тій вулиці стоїть пам'ятний знак, а скульптори чекають грошей на виготовлення монумента заввишки близько 8 метрів.

Втім, лише цьогоріч 21 липня Луцька міськрада таки спромоглася виділила на спорудження пам'ятника 150 тисяч гривень, забравши їх з видатків на дороги і ремонт приміщення ради.

Рішення депутатів виділити кошти на пам`ятник з дорожнього фонду викликало невдоволення фракції "Партії регіонів", яка у Луцькій міськраді представлена чотирма депутатами.

Після цього місцевий осередок "Партії регіонів" на трьох магістральних вулицях встановив намети, "щоб запобігти свавіллю більшості, яку в міській раді представляють "Батьківщина" і "Свобода"". А також почали збір підписів лучан, які не хочуть, щоб пам'ятник стояв у багатолюдній частині міста.

"Ми не проти, щоб погруддя встановили на вулиці Бандери. Бо треба враховувати думку громади, бо є багато прихильників Бандери. Але тільки не біля Палацу урочистих подій, бо такому пам'ятнику там не місце", - заявив лідер міського осередку Партії регіонів Іван Смоленг.

У відповідь луцький осередок об'єднання "Свобода" звернувся до регіоналів із запитанням, чому провладна партія не опитувала людей щодо пенсійної реформи чи зростання цін на пальне і харчі. А також запропонувала включити до опитувального листа запитання, які стосуються резиденції Віктора Януковича у "Межигір'ї".

У той же час "свободівці" підкреслили, що Бандера має повне право височіти навпроти луцького Палацу урочистих подій.

Нагадаємо, що у квітні лучани не дозволили встановити в центрі міста намет, в якому мали збиратися гроші на відновлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.