Спецпроект

Частину Київської фортеці хочуть передати у приватні руки?

Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" не віддають у державну власність через те, що його частину хочуть передати у приватні руки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами Бригинця, башту №4 за адресою вул. Старонаводницька, 2, що входить до музейного комплексу "Київська фортеця", хочуть передати приватній особі.

"КМДА, на жаль, згодна допомогти комерційникам", - стверджує депутат.

Як повідомив Бригинець, до голови КМДА Олександра Попова звернувся один з народних депутатів України із пропозицією залучити позабюджетні приватні кошти нібито для збереження пам'ятки. З відповіді КМДА на лист нардепа зрозуміло, що виконавчий орган не проти залучити інвесторів до фінансування поновлення башти, пояснюючи це дефіцитом бюджету міста.

"В Києві чимало об'єктів, які вимагають залучення приватних коштів і які, безумовно, можуть стати приватною власністю, але лише за умови розміщення там соціально-важливих об'єктів - музеїв, галерей, театрів. Але, віддавати частину Київської фортеці - це верх цинізму", - заявив депутат.

Як йдеться у листі, в разі необхідності, башту можна віддати інвестору в довгострокову оренду, а для демонстрування тематично-експозиційної виставки Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" передбачити лише частину приміщення.

"Одна башта, на бульварі Лесі Українки, вже втрачена для культури: там тепер супермаркет і ресторан. Тепер київська влада намагається провернути схожу аферу і з іншою баштою, розпускаючи при цьому плітки, що в ній, нібито буде Музей історії Києва", - висловив припущення Бригинець.

Питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду за ініціативи Партії Регіонів, мотивуючи це проханням голови КМДА Попова.

Нагадаємо, що днями Олександр Бригинець заявив, нібито КМДА не хоче віддавати у державну власність музей-квартиру Павла Тичини.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.