Спецпроект

Наші предки перемогли неандертальців числом

Британські археологи із Кембріджського університету дійшли висновку, що люди сучасного типу витіснили неандертальців із Європи завдяки чисельній перевазі.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Як пишуть дослідники у своїй статті в науковому журналі Science, число кроманьйонців було більше ніж у 10 разів більше, ніж корінних європейців.

Згідно із сучасними даними, перші неандертальці (Homo sapiens neanderthalensis) з'явилися в Європі, на Близькому Сході і в Середній Азії приблизно 300 тисяч років тому, а за деякими даними - навіть 500 тисяч років тому.

Вони розселилися в холодних прильодовикових регіонах Європи і Близького Сходу, й епоха їхнього панування тривала до появи в Європі нової людини сучасного типу (Homo sapiens sapiens), який прийшов з Африки близько 40 тисяч років тому.

З цього моменту чисельність неандертальців почала швидко скорочуватися, і вже 37 тисяч років тому неандертальці зникають майже у всій Євразії, їхнє місце займають homo sapiens. Причини вимирання неандертальців досі залишаються предметом дискусій серед учених.

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Під час дослідження під керівництвом професора Пола Меллерса був проведений аналіз археологічних знахідок у південно-східній Франції, що належать до перехідної епохи - з 55 до 35 тисяч років тому. У результаті вчені дійшли висновків про коливання чисельності та щільності населення на цій території.

Зокрема, виявилося, що кількість печер та інших типів закритих скельних притулків у регіоні зросла за цей період із 26 до 108, а число відомих відкритих стоянок - із семи до 39. Ці дані дозволили вченим зробити висновок, що чисельність і щільність населення у цьому регіоні зросла у 2,5 раза.

Крім того, вчені з'ясували, що кількість кам'яних знарядь зросла більше ніж удвічі, значно зросла кількість залишків від їжі - кісток тварин. "Усі ці археологічні дані ... означають, що загальна чисельність населення і щільність значно зросла за період переходу від неандертальців до кроманьйонців на південному заході Франції і, як можна зробити висновок, - в інших регіонах Європи", - пишуть учені .

У цілому зібрані ними дані дозволили їм зробити висновок, що кінцева чисельність населення, що складалася з людей сучасного вигляду, перевищувала початкове неандертальське населення у дев'ять разів. Ці оцінки відповідають наявним генетичним даним, отриманим під час розшифровки ДНК стародавніх людей - як кроманьйонців, так і неандертальців.

"Ці дані свідчать, що ця кількісна перевага сама по собі повинна була бути потужним, якщо не переважним фактором у прямій демографічної та територіальної конкуренції між сучасними людьми і неандертальцями", - сказано у статті.

Меллерс зазначає, що точний внесок інших адаптивних механізмів, що дозволили людям узяти гору: просунуті технології полювання, тісніші соціальні зв'язки - залишається предметом подальших досліджень. Свою роль могли зіграти і кліматичні чинники, зокрема похолодання, що сталося близько 40 тисяч років тому.

Нагадаємо, що в листопаді минулого року група американських учених із Гарвардського університету з'ясувала, що досягнення зрілого віку у людей сучасного типу проходить повільніше, ніж це було в людей неандертальського типу.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.