Спецпроект

У Києві відкриють пам'ятник Борису Грінченку

2 серпня у сквері на вулиці Воровського, 18/2 біля адміністративного корпусу Київського університету встановлять пам'ятник Борису Грінченку.

Про це повідомляє "УП.Київ" з посиланням на прес-службу мерії.

Місце розташування пам'ятника обрано не випадково, адже у цьому районі на вулиці Гоголівській на початку ХХ століття і жив вдатний діяч. А на вулиці Воровського, 26 у колишньому приміщенні Товариства сприяння початковій освіті, Грінченко читав лекції та проводив літературно-мистецькі вечори.

Як відомо, наприкінці квітня минулого року у приміщенні ректорату на вулиці Воровського, 18/2 відбулося відкриття музею Бориса Грінченка.

Борис Грінченко - видатний український педагог, письменник, літературознавець, вчений, мовознавець, лексикограф, автор першого "Словника української мови", що удостоєний премії імені Костомарова Петербурзької імператорської академії наук.

Грінченко заснував і очолив культурно-просвітницьку громадську організацію "Товариство "Просвіта", що об'єднала навколо себе Миколу Лисенка, Михайла Грушевського, Олену Пчілку, Лесю Українку та інших.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".