Спецпроект

День Хрещення Русі святкуватимуть в Україні, Росії, Білорусі і космосі

Цього року Хрещення Русі святкуватиметься 28 липня у Києві, Мінську та Москві, коли православна церква відзначає День Святого князя Володимира.

Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН продюсер та ведучий святкування Юрій Молчанов.

"Вперше цього року це свято буде відзначатися в трьох країнах", - сказав він.

Молчанов повідомив, що святкові заходи відбуватимуться за участю відомих артистів, серед яких Іван Охлобистін, Петро Мамонов, рок-гурти "Брати Карамазови", "Воскресение", "С.К.А.Й.".

Народний депутат (Партія Регіонів) Василь Горбаль нагадав, що це свято відзначають в Україні уже 4 роки. За його словами, ініціатива проведення цього свята належить міжнародній громадській організації "День Хрещення Русі".

Організатор та учасник святкування, лідер групи "Брати Карамазови" Олег Карамазов повідомив, що цього року участь у святкуванні візьмуть космонавти. За його словами, з кожним роком все більше людей відзначають це свято.

Нагадаємо, що 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, УПЦ КП влаштовує хресну ходу до річниці Хрещення Русі.

У святкуванні також візьмуть участь грузинський патріарх Ілія ІІ і російський Кирило, які вперше зустрінуться один з одним.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.