Спецпроект

Анонс: презентація збірника про Івана Дзюбу

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і видавництво "Дух і літера" запрошують на презентацію збірника "Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби".

До книги, виданої до 80-річчя з Дня народження Івана Михайловича Дзюби, увійшли наукові статті та есеї відомих українських та зарубіжних гуманітаріїв, присвячені культурі та історії ХХ століття, а також сучасній політичній ситуації в Україні.

Книгу представлятиме почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький та її упорядники - Оля Гнатюк і Леонід Фінберг.

У програмі вечора передбачено також:

  • показ фрагментів документального фільму про Івана Дзюбу "Нема зерна неправди за собою" (1993);
  • клавесинний концерт (виконує проф. Світлана Шабалтіна);
  • інші "анти-ювілейні" акції.

Презентація відбудеться 28 липня 2011 року о 17:00 в Історико-музейному центрі НаУКМА (у приміщенні Церкви Святого Духа), м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.