Спецпроект

В Києві буде меморіальний знак Лесю Курбасу

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала ідею встановити бронзову пам’ятну дошку народному артисту України Лесю Курбасу.

Пам'ятний знак буде розміщено на фасаді будинку на вул. Володимирській, 23 в, в якому розташовується Національний центр театрального мистецтва ім. Л.Курбаса, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

"Лесь Курбас - не просто відомий театральний діяч і перший народний артист України, - зазначив Бригинець. -  Він один з опорних символів української культури XX сторіччя поруч з М.Приймаченко, М.Коцюбинським, О.Довженком та іншими видатними постатями".

Лесь Курбас - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Перший Народний артист УРСР (1925).

1916 року Л.Курбас вступає до театру М.Садовського, де обирає режисерську діяльність. Згодом організував студію молодих акторів, з якої виріс Молодий театр (1917). З нього взяли початок кілька українських театрів.

Влітку 1920-го Курбас зібрав своїх кращих акторів і під назвою "Кийдрамте" (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру "Березіль".

Театральна діяльність Леся Курбаса призвела до його арешту в Москві, після чого режисера вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно в урочищі Сандармох.

В 1957 році Леся Курбаса посмертно реабілітовано.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.