Спецпроект

ЗНИЩЕНО МОГИЛУ ОСТАННЬОГО НАЦИСТА

Могила Рудольфа Гесса в його родинному маєтку Вунзідель, яка була місцем паломництва неонацистів, ліквідована.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на "Зюддойче Цайтунґ".

Тлінні рештки одного з лідерів Третього Рейху ексгумовано і після кремації прах розвіють над морем. Ексгумація відбулася в ніч з вівторка на середу.

Могила Гесса віддавна була місцем збору неонацистів, які шанували партійного заступника Гітлера як "мученика за ідею". Кожної річниці самогубства Гесса, котрий покінчив з собою в тюрмі 17 серпня 1987 року, на його могилу клали вінки. 

У 2005 році місцева влада заборонила ці вшанування. Було вирішено продовжити оренду місця поховання тільки до 5 листопада 2011 року. Гессова внучка оскаржила це рішення, але до суду не дійшло.

1986: останнє інтерв'ю рейхскомісара України Еріха Коха (ВІДЕО)

Завдяки посередництву священників місцевої церкви родина нацистського діяча згодилася на ексгумацію, не бажаючи, щоб могила слугувала місцем культу для неонаці.

У травні 1941 року заступник Гітлера в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини Рудольф Гесс утік на літаку до Британії, де був інтернований до кінця війни. Міжнародний трибунал у Нюрнберзі засудив його до довічного ув'язнення, яке Гесс відбував у берлінській в'язниці Шпандау.

Гесс був останнім із живих нацистських лідерів. У 1986 році в СРСР заговорили про можливість його звільнення "з гуманних міркувань". В серпні 1987 року Гесса було знайдено повішеним у альтанці в тюремному дворику.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.