Спецпроект

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, натомість вшанувавши Рейгана

У Празі не буде поставлений пам'ятник Олександру Пушкіну на площі його ж імені, зате поруч із нею з'явилася вулиця Рональда Рейгана.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Адміністрація району "Прага 6" вирішила відмовитися від установки пам'ятника за результатами анкетування, проведеного серед жителів кварталів, прилеглих до запланованого місця його встановлення.

В опитуванні, яке проходило з 24 по 29 червня 2011 року, взяло участь 82 особи з 103 тисяч жителів району. Тільки вони побажали відповісти на питання в листівках, поширених адміністрацією "Праги 6".

50% опитаних жителів порахували, що площа Пушкіна не підходить для встановлення пам'ятника російському класику. 61,1% висловився проти запропонованого проекту пам'ятника, вважаючи його недоречним.

Встановлення пам'ятника О.С. Пушкіну в Празі ініціював Конгрес російських співвітчизників в Чехії, який звернувся до адміністрації району з проханням розглянути його пропозицію.

Пам'ятник, створення якого було доручено грузинському скульптору Георгію Франгуляну, повинен був стати першим рукотворним монументом Пушкіну в Празі.

Відхиливши пропозицію про увічнення Пушкіна, адміністрація "Праги 6" підтримала іншу. 1 липня в урочистій обстановці в Празі 6 пройшло відкриття вулиці ім. Рональда Рейгана.

На відкритті була присутня екс-держсекретар США Кондоліза Райс. Подію приурочили до 100-річчя від дня народження Рейгана.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.