Спецпроект

Вінницька облрада реалізувала мрію губернатора про музей у ставці Гітлера

Вінницька облрада створила на території ставки Адольфа Гітлера "Вервольф" історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв фашизму.

Про це повідомляє "Лівий берег" із посиланням на сайт "Моя Вінниця".

У меморіалі буде працювати 10 осіб, а фінансування здійснюватиметься за рахунок обласного бюджету.

Ідея створення історико-меморіального комплексу пам'яті жертв фашизму належала голові облдержадміністрації Миколі Джизі.

Як передбачається, на меморіалі обладнaють інформаційні щити на історичну тематику, майданчик з радянською військовою технікою, а також музейний павільйон із легких конструкцій.

Джига вважає, що новий історико-туристичний об'єкт сприятиме поглибленню вивчення історії Великої вітчизняної війни, особливо молодим поколінням.

Також це - нові перспективи для розвитку туризму, оскільки, як зазначив Микола Джига, "незалежно від нашого бажання "Вервольф" завжди притягував до себе туристів з різних країн світу. Тому ми повинні окультурити цю територію і надати об'єктові правильного ідеологічного змісту - показати, якого страшного ворога переміг наш народ, якою трагічною ціною це було досягнуто".

Нагадаємо, що раніше Микола Джига стверджував, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.