Спецпроект

Розшукуються родичі українських воїнів, загиблих на Галичині

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" розшукує родичів вояків, загиблих під час Другої світової війни.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі товариства.

Під час польових пошукових досліджень на Львівщині та Тернопільщині члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" виявили місця санітарних захоронень вояків радянської Червоної армії, німецького Вермахту і дивізії "Галичина".

Відомі прізвища, імена та інформація про деяких з них.

Зокрема, знайдено ідентифікатор вояка української дивізії "Галичина" (14/SS-Frw. Gren. R. 29 № 67), відоме прізвище вояка Радянської армії - Василь Паласевич, віком 30-35 років, одружений, двоє дітей, родом із Тернопільщини, Чортківського району. Загинув восени 1944 року.

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" звертається до всіх, кому щось відомо про цих вояків, з проханням допомогти віднайти їхніх родичів. 

Перепоховання знайдених останків та вшанування пам'яті українців, які загинули, воюючи у німецьких та радянських військових формуваннях, відбудеться 24 липня 2011 року у с.Червоне Золочівського району, на військовому кладовищі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.