Спецпроект

Пошуковці знайшли могилу воїна, якого родичі шукали 65 років

Історико-пошукова організація Пошук-Дніпро, що входить до складу ВГО "Союз "Народна пам'ять", знайшла останки радянського воїна гвардії лейтенанта Чемкенбаєва Курбана Алі, якого родичі шукали протягом 65 років.

Чемкенбаєв Курбан Алі 19-річним юнаком був призваний на фронт з Казахстану. Протягом п'яти років воював, дослужився до звання гвардії лейтенанта та в 24 роки командував взводом солдатів.

Юнак служив у 25 гвардійській дивізії, яка героїчно звільняла Дніпропетровщину. Смерть забрала лейтенанта Чемкенбаєва у 1943-му, при форсуванні Дніпра.

Рідні загиблого розповіли: все що залишилося від діда - кілька листів з фронту, військова світлина та похоронка. Далі були багаторічні пошуки місця загибелі, аби за мусульманським обрядом упокоїти душу солдата. Через Інтернет знайшли історико-пошукову організацію "Пошук-Дніпро".

Bітчизняні пошуковці буквально за два місяці невтомної роботи з архівами знайшли місце поховання лейтенанта Чекменбаєва та повідомили рідним у Казахстан.

Рідна сестра та племінник солдата приїхали на Дніпропетровщину, аби вклонитися праху загиблого та подякувати тим, хто допоміг знайти спокій їхній сім'ї. На братській могилі у селі Калинівка було здійснено мусульманський обряд відправи. А незабаром на цьому місці встановлять невеликий пам'ятник.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.