Спецпроект

У Харкові з'явився сквер Радянської України

Сьогодні, 6 липня, Харківська міська рада на сесії більшістю голосів прийняла рішення назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Таку назву скверу запропонувала міська комісія з питань топонімії і охорони історико-культурного середовища.

У пояснювальній записці до проекту рішення наголошується, що сквер вирішили назвати ім'ям Радянської України на честь "важливої історичної події в історії міста Харкова - проголошення радянської влади в Україні і отримання Харковом статусу столиці Української РСР".

"Крім того, така назва скверу стане визнанням видатних заслуг попередніх поколінь у розвитку індустріального і наукового потенціалу міста", - наголошується в пояснювальній записці.

Проти запропонованого проекту рішення голосувала фракція "Батьківщина".

"Напередодні святкування 20-річчя незалежності України давати скверу назву Радянської України нелогічно і неправильно, - сказав депутат від фракції "Батьківщина" Олег Яцина. - Таке рішення не сприятиме консолідації суспільства і в черговий раз розпалюватиме ідеологічні пристрасті".

Міський голова Геннадій Кернес підкреслив, що радянський період - це частина історії Харкова і про нього не слід забувати.

Повідомляється, що сквер, який носитиме ім'я Радянської України, розташований в кварталах історичної забудови соцмістечка Новий Харків, будівництво якого було розпочате у 1930 році.

Перша черга будівництва Нового Харкова передбачала будівництво 5-ти житлових комплексів, що складалися з житлових будинків і установ культурно-побутового призначення. Там же були побудовані виробничі корпуси Харківського тракторного заводу.

На сьогоднішній день площа скверу складає більше 5 гектарів.

До цього скверу планується перенести Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який зараз стоїть у центрі Харкова, на площі Конституції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.