Спецпроект

У Харкові з'явився сквер Радянської України

Сьогодні, 6 липня, Харківська міська рада на сесії більшістю голосів прийняла рішення назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Таку назву скверу запропонувала міська комісія з питань топонімії і охорони історико-культурного середовища.

У пояснювальній записці до проекту рішення наголошується, що сквер вирішили назвати ім'ям Радянської України на честь "важливої історичної події в історії міста Харкова - проголошення радянської влади в Україні і отримання Харковом статусу столиці Української РСР".

"Крім того, така назва скверу стане визнанням видатних заслуг попередніх поколінь у розвитку індустріального і наукового потенціалу міста", - наголошується в пояснювальній записці.

Проти запропонованого проекту рішення голосувала фракція "Батьківщина".

"Напередодні святкування 20-річчя незалежності України давати скверу назву Радянської України нелогічно і неправильно, - сказав депутат від фракції "Батьківщина" Олег Яцина. - Таке рішення не сприятиме консолідації суспільства і в черговий раз розпалюватиме ідеологічні пристрасті".

Міський голова Геннадій Кернес підкреслив, що радянський період - це частина історії Харкова і про нього не слід забувати.

Повідомляється, що сквер, який носитиме ім'я Радянської України, розташований в кварталах історичної забудови соцмістечка Новий Харків, будівництво якого було розпочате у 1930 році.

Перша черга будівництва Нового Харкова передбачала будівництво 5-ти житлових комплексів, що складалися з житлових будинків і установ культурно-побутового призначення. Там же були побудовані виробничі корпуси Харківського тракторного заводу.

На сьогоднішній день площа скверу складає більше 5 гектарів.

До цього скверу планується перенести Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який зараз стоїть у центрі Харкова, на площі Конституції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.