Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям (ФОТО)

Пам'ятник розстріляним нацистами професорам львівських університетів урочисто відкрили в неділю у Львові.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Пам'ятник встановлено на Вулецьких пагорбах, де вночі 4 липня 1941 року нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Монумент являє собою арку з каменю та десяти постаментів з римськими цифрами, що символізують десять Заповідей Божих. Головним елементом є камінь з цифрою V, тобто заповіддю "Не вбий!".

У церемонії відкриття взяли участь міські голови Львова та Вроцлава - Андрій Садовий та Рафал Дуткевич, а також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич.

 Фото: альбом Петра Поґожельського

За даними прес-служби, ініціатива встановлення пам'ятника належить міським головам Львова та Вроцлава.

"Сьогодні ми увічнюємо пам'ять людей, яких нацисти вбили без суду і слідства через кілька днів після окупації Львова. Інтелігентні, розумні люди завжди становлять небезпеку для тоталітарних режимів, оскільки є джерелом правдивих знань і освіти", - сказав мер Львова.

"Українці і поляки повинні нагадувати світові, чим закінчуються спроби переділу світу, експансії і спроби вибудовування нових імперій", - додав львівський міський голова.

Над проектом пам'ятника працював авторський колектив: Олександр Сьліва (Краків, Польща) - перша премія в конкурсі на проект пам'ятника; Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич (Львів, Україна) - спеціальна нагорода за краще рішення прилеглої до пам'ятника території.

 Вид на пам'ятник згори

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця і про саму подію.

Фінансування проекту було розділено між Львовом і Вроцлавом.

Нагадаємо, що історик з Інституту національної пам'яті Польщі Пьотр Лисаковський написав у газету "Жеч Посполіта" статтю, де звинувачує українських націоналістів у сприянні нацистському знищенню професорів Львова.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.