Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям (ФОТО)

Пам'ятник розстріляним нацистами професорам львівських університетів урочисто відкрили в неділю у Львові.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Пам'ятник встановлено на Вулецьких пагорбах, де вночі 4 липня 1941 року нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Монумент являє собою арку з каменю та десяти постаментів з римськими цифрами, що символізують десять Заповідей Божих. Головним елементом є камінь з цифрою V, тобто заповіддю "Не вбий!".

У церемонії відкриття взяли участь міські голови Львова та Вроцлава - Андрій Садовий та Рафал Дуткевич, а також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич.

 Фото: альбом Петра Поґожельського

За даними прес-служби, ініціатива встановлення пам'ятника належить міським головам Львова та Вроцлава.

"Сьогодні ми увічнюємо пам'ять людей, яких нацисти вбили без суду і слідства через кілька днів після окупації Львова. Інтелігентні, розумні люди завжди становлять небезпеку для тоталітарних режимів, оскільки є джерелом правдивих знань і освіти", - сказав мер Львова.

"Українці і поляки повинні нагадувати світові, чим закінчуються спроби переділу світу, експансії і спроби вибудовування нових імперій", - додав львівський міський голова.

Над проектом пам'ятника працював авторський колектив: Олександр Сьліва (Краків, Польща) - перша премія в конкурсі на проект пам'ятника; Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич (Львів, Україна) - спеціальна нагорода за краще рішення прилеглої до пам'ятника території.

 Вид на пам'ятник згори

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця і про саму подію.

Фінансування проекту було розділено між Львовом і Вроцлавом.

Нагадаємо, що історик з Інституту національної пам'яті Польщі Пьотр Лисаковський написав у газету "Жеч Посполіта" статтю, де звинувачує українських націоналістів у сприянні нацистському знищенню професорів Львова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.