Спецпроект

До розстрілів львівських професорів причетні українці - польська преса

Напередодні відкриття у Львові меморіалу розстріляним професорам Інститут національної пам'яті Польщі та газета Rzeczpospolita опублікували статтю, в якій йдеться про те, що науковці буди розстріляні на замовлення Гестапо за допомогою українських націоналістів.

До знищення львівських професорів, розстріляних німцями в липні 1941 року, причетний український націоналістичний рух, стверджує історик Пьотр Лисаковський з Інституту національної пам'яті Польщі у статті, розміщеній у польській газеті "Жеч Посполіта".

ІП переклала уривки з цієї статті, присвячені українцям. Автор не посилається на джерела своїх тверджень:

"...Арешти виконували групи, які складалися з офіцера СС і кількох унтер-офіцерів і рядових СС, до яких додавали перекладача-провідника. Зазвичай це був українець, який знав польську - згадується також про те, що згадані "рядові СС" були гітлерівцями..." 

"...Невідомо, хто і як складав проскрипційні списки професорів. Схоже на те, що її творцями були німці, які послуговувалися документом, складеним українцями, пов'язаними з націоналістичним рухом..."

"...Арешти були продовженням німецької акції проти польської еліти, яка розпочалася з дня їхнього нападу на Польщу в 1939 році і була продовжена у травні і липні 1940-го під назвою "Акція АБ". Без сумніву, ці арешти - хоч і у німців і не була таких намірів - допомагали українським націоналістам в їх геноцидних планах "очищення одвічно українських" земель від "чужого" елементу під будівництво "Самостійної"..."

"...вирок виконувала розстрільна команда, котра складалася з 5-6 солдатів (правдоподібно, що це була українська допоміжна поліція), якою командував офіцер..."

Нагадаємо, що 3-го липня відбудеться відкриття пам'ятника розстріляним львівським професорам на території Національного університету "Львівська політехніка" у Студентському парку. Окрім самого монументу, планується також зробити алеї, тераси та паркінг для екскурсійних автобусів.

Визволення чи окупація? Німці і ОУН у 1941-му

Як повідомив начальник управління архітектури Львівської міської ради Юрій Криворучко, на втілення проекту потрібно близько 4 мільйонів гривень. З них 900 тисяч - українська частка, яка йде на благоустрій парку, спорудження ж самого пам'ятника фінансує польська сторона.

Львівський історик Василь Расевич називає звинувачення у причетності українців до розстрілів львівських учених в липні 1941 року голослівними та не підкріпленими документально. Про це він сказав під час прес-дебатів у Львівському прес-клубі.

"Реальних документів немає. Ці звинувачення є абсолютно голослівні і нічим не підкріплені", - зазначив Расевич.

За його словами, у цій справі ноги ростуть з часів після Другої світової війни, коли СРСР намагався скомпрометувати політика ФРН Теодора Оберлендера - в 1941 році офіцера у батальйоні "Нахтіґаль".

"Нахтіґаль" і акт відновлення незалежності 30 червня. Як це було (ФОТО)

Однак німецький суд не знайшов доказів причетності "Нахтіґалю"  до вбивства польських учених, а наприкінці 80-х років польські вчені довели, що причетність українців до цього злочину - вигадка.

Не повідомляється про джерела, на якій посилається Расевич.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.