Спецпроект

До розстрілів львівських професорів причетні українці - польська преса

Напередодні відкриття у Львові меморіалу розстріляним професорам Інститут національної пам'яті Польщі та газета Rzeczpospolita опублікували статтю, в якій йдеться про те, що науковці буди розстріляні на замовлення Гестапо за допомогою українських націоналістів.

До знищення львівських професорів, розстріляних німцями в липні 1941 року, причетний український націоналістичний рух, стверджує історик Пьотр Лисаковський з Інституту національної пам'яті Польщі у статті, розміщеній у польській газеті "Жеч Посполіта".

ІП переклала уривки з цієї статті, присвячені українцям. Автор не посилається на джерела своїх тверджень:

"...Арешти виконували групи, які складалися з офіцера СС і кількох унтер-офіцерів і рядових СС, до яких додавали перекладача-провідника. Зазвичай це був українець, який знав польську - згадується також про те, що згадані "рядові СС" були гітлерівцями..." 

"...Невідомо, хто і як складав проскрипційні списки професорів. Схоже на те, що її творцями були німці, які послуговувалися документом, складеним українцями, пов'язаними з націоналістичним рухом..."

"...Арешти були продовженням німецької акції проти польської еліти, яка розпочалася з дня їхнього нападу на Польщу в 1939 році і була продовжена у травні і липні 1940-го під назвою "Акція АБ". Без сумніву, ці арешти - хоч і у німців і не була таких намірів - допомагали українським націоналістам в їх геноцидних планах "очищення одвічно українських" земель від "чужого" елементу під будівництво "Самостійної"..."

"...вирок виконувала розстрільна команда, котра складалася з 5-6 солдатів (правдоподібно, що це була українська допоміжна поліція), якою командував офіцер..."

Нагадаємо, що 3-го липня відбудеться відкриття пам'ятника розстріляним львівським професорам на території Національного університету "Львівська політехніка" у Студентському парку. Окрім самого монументу, планується також зробити алеї, тераси та паркінг для екскурсійних автобусів.

Визволення чи окупація? Німці і ОУН у 1941-му

Як повідомив начальник управління архітектури Львівської міської ради Юрій Криворучко, на втілення проекту потрібно близько 4 мільйонів гривень. З них 900 тисяч - українська частка, яка йде на благоустрій парку, спорудження ж самого пам'ятника фінансує польська сторона.

Львівський історик Василь Расевич називає звинувачення у причетності українців до розстрілів львівських учених в липні 1941 року голослівними та не підкріпленими документально. Про це він сказав під час прес-дебатів у Львівському прес-клубі.

"Реальних документів немає. Ці звинувачення є абсолютно голослівні і нічим не підкріплені", - зазначив Расевич.

За його словами, у цій справі ноги ростуть з часів після Другої світової війни, коли СРСР намагався скомпрометувати політика ФРН Теодора Оберлендера - в 1941 році офіцера у батальйоні "Нахтіґаль".

"Нахтіґаль" і акт відновлення незалежності 30 червня. Як це було (ФОТО)

Однак німецький суд не знайшов доказів причетності "Нахтіґалю"  до вбивства польських учених, а наприкінці 80-х років польські вчені довели, що причетність українців до цього злочину - вигадка.

Не повідомляється про джерела, на якій посилається Расевич.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.