Спецпроект

Історичний музей може залишитись без струму?

Історичний музей може залишитись без струму, заявляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За його словами, "незаконно встановлена церковна споруда" біля підмурків Десятинної церкви на Києвій горі (Володимирська, 2) живиться електроенергією від Національного музею історії.

"Підключення здійснене незаконно, через що музею можуть відключити струм", - заявляє Бригинець з посиланням на лист-відповіді від "Київенерго" щодо стану електричних комунікацій церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви.

У документі зазначено, що вищезгадана споруда не живиться від мереж ПАТ "Київенерго".

Договір на електропостачання між ПАТ "Київенерго" та представниками церкви за вказаною адресою не укладався.

Живлення церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви, виконано тимчасовою повітряно-кабельною лінією від мереж Національного музею історії України.

"Оскільки офіційної угоди між Музеєм і церквою немає, це означає, що псевдомонастир фінансується за рахунок коштів музею, а можливо, безпосередньо за бюджетні кошти. Сподіваюсь, Міністерство культури проведе розслідування, покарає винного і не допустить відключення музею від електромережі", - заявив Бригинець.

За умовами договору між музеєм і Київенерго, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величний приєднаної потужності понад величину, призначену умовами договору, Київенерго має право без попередження повністю припинити електропостачання Національному музею історії України.

"Фактично, цей лист підтверджує, що керівництво музею заграє з УПЦ МП і здійснює підтримку незаконно встановленої церковної споруди. Не знаю з якої причини музей ділиться електроенергією з незаконно встановленою спорудою, але дуже сподіваюсь, що тепер, коли стало відомо про незаконні дії і недоговірні стосунки між собою двох інституцій - музею і церкви - ці дії будуть припинені", - заявив Бригинець.

За його словами, для припинення незаконного підключення субспоживачів на ім′я генерального директора Національного музею історії України районом електрозбуту "Центральний" СВП "Енергозбут Київенерго" направлено відповідний лист.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.