Спецпроект

Поляки завершили розслідування авіакатастрофи під Смоленськом

Польська урядова комісія, що з'ясовувала причини Смоленської катастрофи, вчора передала свій остаточний звіт главі уряду Дональду Туску.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі уряду Польщі.

Остаточний звіт про причини авіакатастрофи, внаслідок якої 10 квітня 2010 року загинуло 96 польських громадян (серед них президент Лех Качинський), планується опублікувати польською, англійською та російською мовами.

"Одразу після завершення перекладів звіт буде оприлюднений", - повідомила прес-служба, не уточнивши орієнтовних термінів. Прес-служба також зазначила, що Туск не вноситиме жодних правок у підготовлений експертами документ.

Розшифровка розмов у диспетчерській аеропорту Смоленськ 10.04.2010

За даними польських ЗМІ, доповідь об'ємом близько 300 сторінок буде оприлюднена на початку липня.

Нагадаємо, у січні цього року контрольована російською владою Міждержавний авіаційний комітет в остаточній доповіді про причин Смоленської авіакатастрофи всю провину за трагедію поклав на поляків. МАК стверджує, що пілоти урядового Ту-154 під тиском високопосадовців на борту машини намагалися посадити літак "будь-якою" ціною.

За попередніми оцінками польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити літак, але не встигли - з поки неоприлюднених причин - підняти його на безпечну висоту після того, як машина пройшла "висоту прийняття рішення" - 100 метрів над землею.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.